А тепер давайте подумаємо – що шлунку важче перем’яти: цільну їжу чи подрібнену? Шматок чи щось гарно пережоване? Скільки скорочень має зробити шлунок, щоб проштовхнути стейк, навіть гарно розжований?
Про це я розповідаю в наступному уроку про фізіологію ШКТ.
Це питання вже було в обговоренні в нашому Клубі: люди відмовляються від м’яса, бо його важко перетравити. Є відчуття важкості в шлунку.
Чому так стається?
Волокна м’яса, особливо червоного, важко подрібнюються і механічно, і хімічно. Це не помідорчик, не салатний листочок і навіть не сир. Але це не означає, що все м’ясо важко подрібнюється.
Тож якщо проблема з перетравленням м’яса – це ваша проблема (як і моя, до речі), тоді:
- Замість шашлика обираємо кебаб (він вже подрібнений, ви його ще розжуєте і шлунок справиться)
- Замість стейка обираємо котлету
- Якщо готуємо цільний запечений шматок, то на низьких температурах, щоб м’ясо розпадалось на волокна. Перед вживанням розділяємо м’ясо на волокна і їмо.
- Тепер зрозуміло, чому нежирний холодець легко перетравлюється 😀
- Якщо дуже хочеться шашлик – їжте, але кожен шматок розрізайте на тоненькі слайси.
- Пам’ятайте, деякі субпродукти – печінка, легені, язик, нирки – мають не такі щільні волокна, то ж переминаються шлунком легше. А от серце і шлунок – це щільні м’язи, їх краще подрібнити.
В кожному продукті, в м’ясі зокрема, є багато користі, в тому числі залізо в біодоступній формі.
Тож не треба відмовлятись – можна знайти форму м’яса, після якої жодної важкості в шлунку не виникне.
Тепер стало зрозумілим, чому в мене немає і не буде рецептів стейків. А от рецепти котлет і паштетів будуть завжди 🙂
Без коментарів